Словник української мови у 20 томах

тимократія

ТИМОКРА́ТІЯ, ї, ж.

Форма олігархії в Давній Греції, при котрій влада належить привілейованій меншості з високим майновим цензом.

Тимократія – влада кількох людей, заснована на реальній силі (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тимократія — Дуковладство, див. плутократія (противн. охлократія, демократія)  Словник чужослів Павло Штепа
  2. тимократія — -ї, ж. За Аристотелем – форма державного ладу, що дає громадянам політичні права в залежності від розмірів їхнього майна; особлива форма олігархії.  Великий тлумачний словник сучасної мови