типізувати
ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Здійснювати типізацію.
Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (з навч. літ.);
У всякого мисливця у полюванні єсть свій стиль, отже, трудно мені все це так типізувати, щоб зрозуміло було всім (Остап Вишня);
З самого початку існування української опери в ній спостерігається прагнення типізувати образи і драматичні ситуації (з наук. літ.);
Типізувати машини;
Типізувати рослинність.
Словник української мови (СУМ-20)