1. Словник української мови у 20 томах

типізувати

ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Здійснювати типізацію.

Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (з навч. літ.);

У всякого мисливця у полюванні єсть свій стиль, отже, трудно мені все це так типізувати, щоб зрозуміло було всім (Остап Вишня);

З самого початку існування української опери в ній спостерігається прагнення типізувати образи і драматичні ситуації (з наук. літ.);

Типізувати машини;

Типізувати рослинність.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типізувати — типізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. типізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. типізувати — УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати. Словник синонімів української мови
  4. типізувати — Типізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. типізувати — ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію. Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (Худ. чит.. Словник української мови в 11 томах