типізувати
ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію.
Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (Худ. чит.., 1955, 11);
У всякого мисливця у полюванні єсть свій стиль, отже, трудно мені все це так типізувати, щоб зрозуміло було всім (Вишня, II, 1956, 181);
З самого початку існування української опери в ній спостерігається прагнення типізувати образи і драматичні ситуації (Укр. клас. опера, 1957, 308);
Типізувати машини; Типізувати рослинність.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- типізувати — типізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- типізувати — ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Здійснювати типізацію. Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- типізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- типізувати — УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати. Словник синонімів української мови
- типізувати — Типізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)