типізувати

УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати. "Фауст" Гете, який виник з народних сказань про вченого-чорнокнижника, узагальнює найбільші досягнення філософської думки свого часу (М. Рильський); Сила художнього таланту — в змалюванні повноцінних художніх образів, в умінні типізувати явища життя (з журналу); Підсумовуючи результати діяльності комісії за кілька літ, Тихович побачив, що комісія не змогла злокалізувати філоксеру (М. Коцюбинський); Маєш ти виснувать думку: нічого з того, що ми бачим, Не пропадає: одно з одного поновлює природа (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типізувати — типізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. типізувати — ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Здійснювати типізацію. Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. типізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. типізувати — Типізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. типізувати — ТИПІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати типізацію. Реалістичне мистецтво, на відміну від натуралізму, не фотографує поверхові життєві факти і явища, а відбиває суттєве, типізує риси життя (Худ. чит.. Словник української мови в 11 томах