тиранити
ТИРА́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що.
1. Виявляти деспотизм, жорстокість стосовно когось.
Вище духовенство – єпископи і священики – походили виключно з монахів.., тому й не диво, що нижче світське духовенство вони тримали в темноті й убозтві і різними способами його принижували і тиранили (І. Франко).
2. Завдавати страждань, мук кому-небудь; зумисне мучити когось.
Заговорили [опришки] про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)