1. Словник української мови у 20 томах

тиранити

ТИРА́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що.

1. Виявляти деспотизм, жорстокість стосовно когось.

Вище духовенство – єпископи і священики – походили виключно з монахів.., тому й не диво, що нижче світське духовенство вони тримали в темноті й убозтві і різними способами його принижували і тиранили (І. Франко).

2. Завдавати страждань, мук кому-небудь; зумисне мучити когось.

Заговорили [опришки] про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиранити — тира́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тиранити — див. МУЧИТИ Словник синонімів Караванського
  3. тиранити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Виявляти деспотизм, жорстокість стосовно когось. 2》 Завдавати страждань, мук кому-небудь; зумисне мучити когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тиранити — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  5. тиранити — ТИРА́НИТИ, ню, ниш, недок., перех. 1. Виявляти деспотизм, жорстокість стосовно когось. Вище духовенство — єпископи і священики — походили виключно з монахів.. Словник української мови в 11 томах
  6. тиранити — Тиранити, -ню, -ниш гл. Тиранить. К. Кр. 13. Словник української мови Грінченка