тиранка

ТИРА́НКА, и, ж., розм., перен.

Жін. до тира́н 3.

Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиранка — тира́нка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. тиранка — -и, розм., перен. Жін. до тиран 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиранка — ТИРА́НКА, и, ж., розм.. перен. Жін. до тира́н 3. Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в’їдливими тиранками (Гончар, Таврія, 1952, 148). Словник української мови в 11 томах