тиранка
тира́нка
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиранка — ТИРА́НКА, и, ж., розм., перен. Жін. до тира́н 3. Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- тиранка — -и, розм., перен. Жін. до тиран 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиранка — ТИРА́НКА, и, ж., розм.. перен. Жін. до тира́н 3. Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в’їдливими тиранками (Гончар, Таврія, 1952, 148). Словник української мови в 11 томах