тираноборець
ТИРАНОБО́РЕЦЬ, рця, ч.
Політичний або громадський діяч, який бореться проти абсолютизму, тиранії (у 2 знач.).
Поет-революціонер, поет-тираноборець.., він [Т. Шевченко] зоставив нам у своїй творчості найкращий творіння своєї душі – нездоланну волелюбність, гуманність, чисту, як сонце, мрію про вселюдське братерство і щастя (з газ.);
Тираноборець, месія – чи не ця почеснамісія наповнила ущент його існування, виправдала муки, яких він зазнав на своєму шляху (із журн.);
Нам дорогий в її поезії образ Прометея, який Леся Українка підносить, ідучи за Шевченком. Прометей! Богоборець, тираноборець – образ волелюбного народу, символ його духу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)