Словник української мови в 11 томах

тираноборець

ТИРАНОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Політичний або громадський діяч, який бореться проти абсолютизму, тиранії (у 2 знач.).

Поет-революціонер, поет-тираноборець.., він [Т. Шевченко] зоставив нам у своїй творчості найкращий виквіт своєї душі — нездоланну волелюбність, гуманність, чисту, як сонце, мрію про вселюдське братерство і щастя (Літ. Укр., 30.V 1964, 2);

Переважна більшість авторів-самоуків, які писали про Леніна, змальовували його передусім як тираноборця, визволителя народів світу, вождя світового пролетаріату (Рад. літ-во, 11, 1971, 23);

Нам дорогий в її поезії образ Прометея, який Леся Українка підносить, ідучи за Шевченком. Прометей! Богоборець, тираноборець — образ волелюбного народу, символ його духу (Рад. Укр., 25.II 1971, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тираноборець — тиранобо́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. тираноборець — ТИРАНОБО́РЕЦЬ, рця, ч. Політичний або громадський діяч, який бореться проти абсолютизму, тиранії (у 2 знач.). Поет-революціонер, поет-тираноборець.., він [Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. тираноборець — -рця, ч. Політичний або громадський діяч, який бореться проти абсолютизму, тиранії (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови