тираноборчий
ТИРАНОБО́РЧИЙ, а, е. Власт. тираноборцеві.
Для кращих поезій Костомарова 40-х років характерні тираноборчі мотиви (Рад. літ-во, 5, 1967, 46);
// Спрямований на боротьбу проти тиранії (у 2 знач.).
Друга зустріч [Т. Шевченка] з Україною була ознаменована тираноборчою поемою «Кавказ» і безсмертним «Заповітом» (Рад. літ-во, 8, 1968, 87).
Словник української мови (СУМ-11)