тираноборчий

тиранобо́рчий

-а, -е.

Власт. тираноборцеві.

|| Спрямований на боротьбу проти тиранії (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. тираноборчий — тиранобо́рчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тираноборчий — ТИРАНОБО́РЧИЙ, а, е. Власт. тираноборцеві. Для кращих поезій Костомарова 40-х років характерні тираноборчі мотиви (з наук. літ.); // Спрямований на боротьбу проти тиранії (у 2 знач.). Друга зустріч [Т.  Словник української мови у 20 томах
3. тираноборчий — ТИРАНОБО́РЧИЙ, а, е. Власт. тираноборцеві. Для кращих поезій Костомарова 40-х років характерні тираноборчі мотиви (Рад. літ-во, 5, 1967, 46); // Спрямований на боротьбу проти тиранії (у 2 знач.). Друга зустріч [Т.  Словник української мови в 11 томах