тираноборчий
ТИРАНОБО́РЧИЙ, а, е.
Власт. тираноборцеві.
Для кращих поезій Костомарова 40-х років характерні тираноборчі мотиви (з наук. літ.);
// Спрямований на боротьбу проти тиранії (у 2 знач.).
Друга зустріч [Т. Шевченка] з Україною була ознаменована тираноборчою поемою “Кавказ” і безсмертним “Заповітом” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)