тиранозавр

ТИРАНОЗА́ВР, а, ч., палеонт.

Викопний велетенський хижий динозавр надродини карнозаврів мезозойської ери довжиною понад 15 метрів із редукованими передніми кінцівками, величезним черепом і міцними зубами.

Найбільший експонат виставки – величний хижак тиранозавр, або “королівський” ящір-тиран (з газ.).

Значення в інших словниках

1. тиранозавр — тираноза́вр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тиранозавр — А. Останній найбільший хижий динозавр.  Літературне слововживання
3. тиранозавр — тираноза́вр (від грец. τύραννος – тиран і ...завр) викопний плазун з підряду хижих динозаврів. Рештки відомі з відкладів мезозою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. тиранозавр — -а, ч. Найбільший вимерлий хижак із сімейства динозаврів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тиранозавр — Вимерлі плазуни, найбільші хижаки з групи динозаврів; довж. бл. 10 м, вис. бл. 6 м; відомий з пізньої крейди.  Універсальний словник-енциклопедія