тиранство
ТИРА́НСТВО, а, с.
1. Те саме, що тирані́я 2.
Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба, Хоч би закони були і беззбройні (М. Зеров).
2. Жорстокість, свавілля.
І ще тоді в дитячій душі Франка зродилась вічна вражда [ворожість] проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (М. Коцюбинський);
[Дар'я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді, – не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки.. [Дзюба:] Та що ж це за тиранство таке... (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)