тиранство

ТИРА́НСТВО, а, с.

1. Те саме, що тирані́я 2.

Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба, Хоч би закони були і беззбройні (М. Зеров).

2. Жорстокість, свавілля.

І ще тоді в дитячій душі Франка зродилась вічна вражда [ворожість] проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (М. Коцюбинський);

[Дар'я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді, – не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки.. [Дзюба:] Та що ж це за тиранство таке... (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиранство — тира́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тиранство — -а, с. 1》 Те саме, що тиранія 2). 2》 Жорстокість, свавілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиранство — СВАВІ́ЛЛЯ (необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості), СВАВО́ЛЯ, СВАВІ́ЛЬСТВО, БЕЗЗАКО́ННЯ, САМОПРА́ВСТВО, САМОВО́ЛЯ, ДЕСПОТИ́ЗМ, ТИРАНІЯ, ТИРА́НСТВО, РОЗГУ́Л, РОЗГНУ́ЗДАНІСТЬ. Словник синонімів української мови
  4. тиранство — Тира́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тиранство — ТИРА́НСТВО, а, с. 1. Те саме, що тирані́я 2. Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба, Хоч би закони були і беззбройні (Зеров, Вибр., 1966, 357). 2. Жорстокість, свавілля. Словник української мови в 11 томах
  6. тиранство — Тиранство, -ва с. Тираннія, тиранство. Їх за сліпе тиранство повчив ножем крівавим гайдабура. К. ЦН. 178. Словник української мови Грінченка