тиранозавр
ТИРАНОЗА́ВР, а, ч., палеонт.
Викопний велетенський хижий динозавр надродини карнозаврів мезозойської ери довжиною понад 15 метрів із редукованими передніми кінцівками, величезним черепом і міцними зубами.
Найбільший експонат виставки – величний хижак тиранозавр, або “королівський” ящір-тиран (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиранозавр — тираноза́вр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тиранозавр — А. Останній найбільший хижий динозавр. Літературне слововживання
- тиранозавр — тираноза́вр (від грец. τύραννος – тиран і ...завр) викопний плазун з підряду хижих динозаврів. Рештки відомі з відкладів мезозою. Словник іншомовних слів Мельничука
- тиранозавр — -а, ч. Найбільший вимерлий хижак із сімейства динозаврів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиранозавр — Вимерлі плазуни, найбільші хижаки з групи динозаврів; довж. бл. 10 м, вис. бл. 6 м; відомий з пізньої крейди. Універсальний словник-енциклопедія