Словник української мови у 20 томах

тиранський

ТИРА́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до тира́н.

Там вулицями стугонить Ріка народу і валить Тиранський трон! (І. Франко);

Свобода, друже мій, то давня бунтівниця. І от, озброївшись прапрадідним мечем, Прийшла затерти слід тиранської в'язниці, І Рівність з янгольським з'явилася лицем (М. Зеров);

// Власт. тиранові (у 2 знач.); жорстокий.

Ми сонна, лінива, вигідна сила, що до терпінь звикла, .. однак, подразнена раз до крові і введена в захват, зломить тиранську руку раз назавсігди [назавжди] (О. Кобилянська);

– Дворянство погрузло в розкошах, розпусті .. І з жахом дивиться на неминучість – втрату свого тиранського панування! (О. Полторацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тиранський — тира́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. тиранський — -а, -е. Прикм. до тиран. || Власт. тиранові (у 2 знач.); жорстокий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиранський — Тира́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тиранський — ТИРА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тира́н. Там вулицями стугонить Ріка народу і валить Тиранський трон! (Фр., XIII, 1954, 144); Свобода, друже мій, то давня бунтівниця.  Словник української мови в 11 томах
  5. тиранський — Тиранський, -а, -е Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.  Словник української мови Грінченка