тиранка

ТИРА́НКА, и, ж., розм.. перен. Жін. до тира́н 3.

Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в’їдливими тиранками (Гончар, Таврія, 1952, 148).

Значення в інших словниках

1. тиранка — тира́нка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. тиранка — ТИРА́НКА, и, ж., розм., перен. Жін. до тира́н 3. Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. тиранка — -и, розм., перен. Жін. до тиран 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови