Орфографічний словник української мови

тиранка

тира́нка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тиранка — ТИРА́НКА, и, ж., розм., перен. Жін. до тира́н 3. Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. тиранка — -и, розм., перен. Жін. до тиран 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиранка — ТИРА́НКА, и, ж., розм.. перен. Жін. до тира́н 3. Правду кажучи, боялися вони [заробітчанки] всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в’їдливими тиранками (Гончар, Таврія, 1952, 148).  Словник української мови в 11 томах