тискати

ТИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм.

Те саме, що ти́снути 2.

Гнат стояв у кутку й тискав у руках кудлату свою голову (П. Панч);

Гості буйно тискали актора в обіймах (О. Ільченко);

// Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати.

– Що то таке? – питаю людей. Шинкар з жінкою забився! Почали мені усе розказувати молодиці; тискають мене подивитись на обох... (Марко Вовчок).

(1) Ти́скати ру́ку – те саме, що Ти́снути ру́ку (доло́ню, па́льці) (див. ти́снути).

– Дуже радий, дуже радий! – мимрив лисий, тискаючи руку Ясочці (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. тискати — ти́скати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тискати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Те саме, що тиснути 2). || Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тискати — ТИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що ти́снути 2. Гнат стояв у кутку й тискав у руках кудлату свою голову (Панч, В дорозі, 1959, 44); Гості буйно тискали актора в обіймах (Ільч.  Словник української мови в 11 томах
4. тискати — Тискати, -каю, -єш гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.  Словник української мови Грінченка