тискати

ТИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що ти́снути 2.

Гнат стояв у кутку й тискав у руках кудлату свою голову (Панч, В дорозі, 1959, 44);

Гості буйно тискали актора в обіймах (Ільч., Серце жде, 1939, 238);

// Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати.

— Що то таке? — питаю людей. Шинкар з жінкою забився! Почали мені усе розказувати молодиці; тискають мене подивитись на обох… (Вовчок, І, 1955, 247).

Ти́скати ру́ку — те саме, що Ти́снути ру́ку ( див. ти́снути).

— Дуже радий, дуже радий! — мимрив лисий, тискаючи руку Ясочці (Вас., І, 1959, 349).

Значення в інших словниках

1. тискати — ти́скати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тискати — ТИ́СКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм. Те саме, що ти́снути 2. Гнат стояв у кутку й тискав у руках кудлату свою голову (П. Панч); Гості буйно тискали актора в обіймах (О. Ільченко); // Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати. – Що то таке?...  Словник української мови у 20 томах
3. тискати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Те саме, що тиснути 2). || Надавлюючи, натискаючи, проштовхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тискати — Тискати, -каю, -єш гл. Сдавливать, сжимать, стискивать.  Словник української мови Грінченка