титани
ТИТА́НИ, ів, мн.
1. У давньогрецькій міфології діти Урана і Геї, що вступили в боротьбу із Зевсом за володіння небом і були скинуті за це в Тартар.
2. перен. Видатні люди, діячі виняткового таланту, розуму, тощо.
Титани науки.
Словник української мови (СУМ-20)