титанічний

ТИТАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Власт. титанові (див. тита́н¹ 2).

Титанічна сміливість;

Титанічна натура.

2. Величезний, надзвичайний своєю силою, розмахом, напруженістю.

Вони [верхівки гір] були схожі на якісь чорні гостроверхі оксамитові шапки, розкидані навкруги по гребенях гір, неначе їх розгубили якісь велетні-силачі після титанічної боротьби (І. Нечуй-Левицький);

Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. титанічний — титані́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. титанічний — див. ВЕЛИЧЕЗНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. титанічний — [тиетан’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. титанічний — титані́чний (грец. Τιτανικός) величезний, колосальний.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. титанічний — -а, -е. 1》 Власт. титанові (див. титан I 2)). Титанічна натура. 2》 Величезний, надзвичайний своєю силою, розмахом, напруженістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. титанічний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
7. титанічний — Титані́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. титанічний — ТИТАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Власт. титанові ( див. тита́н¹ 2). Титанічна сміливість; Титанічна натура. 2. Величезний, надзвичайний своєю силою, розмахом, напруженістю.  Словник української мови в 11 томах