титанічний
ТИТАНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Власт. титанові ( див. тита́н¹ 2).
Титанічна сміливість; Титанічна натура.
2. Величезний, надзвичайний своєю силою, розмахом, напруженістю.
Вони [верхівки гір] були схожі на якісь чорні гостроверхі оксамитові шапки, розкидані навкруги по гребенях гір, неначе їх розгубили якісь велетні-силачі після титанічної боротьби (Н.-Лев., II, 1956, 409);
Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (Рильський, III, 1956, 14).
Словник української мови (СУМ-11)