титаніт

ТИТАНІ́Т, у, ч. Мінерал бурого або жовтого, рідше зеленого кольору, що зустрічається у вигляді дрібних зерен або складних кристалів і з якого одержують хімічний елемент титан ( див. тита́н¹ 2).

Значення в інших словниках

1. титаніт — титані́т іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. титаніт — титані́т (від титан) те саме, що й сфен.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. титаніт — ТИТАНІ́Т, у, ч. Мінерал бурого або жовтого, рідше зеленого кольору, що зустрічається у вигляді дрібних зерен або складних кристалів і з якого одержують хімічний елемент титан (див. тита́н¹ 2).  Словник української мови у 20 томах
4. титаніт — -у, ч. Мінерал класу силікатів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. титаніт — ТИТАНІ́Т, СФЕН.  Словник синонімів української мови