тихоплинний

ТИХОПЛИ́ННИЙ, а, е, поет.

Який тихо плине.

Тихоплинна річка;

Тихоплинні розмови;

Рідне Колодяжне, Нечімне, тихоплинні поліські річки перешіптувалися з нею всю нічку (М. Олійник).

Значення в інших словниках

1. тихоплинний — тихопли́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тихоплинний — -а, -е, поет. Який тихо плине. Тихоплинна річка. Тихоплинні розмови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тихоплинний — ТИХОПЛИ́ННИЙ, а, е, поет. Який тихо плине. Тихоплинна річка; Тихоплинні розмови.  Словник української мови в 11 томах