тихоплав
ТИХОПЛА́В, а, ч., розм.
Про того, хто поволі, неквапливо рухається.
Кінь у мене тихоплав – скоро не побіжить, хоч як його жени (Сл. Б. Грінченка);
Не облишав їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)