тихоплав

тихопла́в

-а, ч., діал.

Повільний у русі, неквапливий.

Значення в інших словниках

1. тихоплав — тихопла́в іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тихоплав — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. тихоплав — ТИХОПЛА́В, а, ч., розм. Про того, хто поволі, неквапливо рухається. Кінь у мене тихоплав – скоро не побіжить, хоч як його жени (Сл. Б. Грінченка); Не облишав їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
4. тихоплав — ТИХОПЛА́В, а, ч., розм. Про того, хто поволі, неквапливо рухається. Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени (Сл. Гр.); Не облишав їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 248).  Словник української мови в 11 томах
5. тихоплав — Тихоплав, -ва м. Медленно плавающій, ходящій, двигающійся, неторопливый. Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени. Харьк. у. А ну ти, тихоплав, швидче біжи. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка