тихоплав
ТИХОПЛА́В, а, ч., розм. Про того, хто поволі, неквапливо рухається.
Кінь у мене тихоплав — скоро не побіжить, хоч як його жени (Сл. Гр.);
Не облишав їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 248).
Словник української мови (СУМ-11)