ткатися
ТКА́ТИСЯ, тче́ться, недок.
1. Утворюватися, з'являтися в процесі ткання.
Всі на мене залицялись І сватати стали; А у мене, як на теє, Й рушники вже ткались (Т. Шевченко);
Я не дуже полюбляв роботу біля терниці, бительниці, прядіння, снування, зоління, але дуже любив, як ткалось і вибілювалось полотно (М. Стельмах);
* Образно. Під ногами приємно шелестить листя, на носках моїх напівстоптаних черевиків тчеться біле плетиво літа (Ю. Збанацький);
* У порівн. Все ввижається, діє, мов тчеться в просторі, і не може погаснути (В. Барка);
// перен. Виникати, довільно поєднуючись (про думки).
Орел пливе у чистому небі... Глибокий спокій стоїть у степу. Тчуться і тчуться журливі думи... (О. Гончар);
// перен. З'являтися, переплітаючись (про зморшки).
Вона вже була пристаркувата, на негарному, вилицюватому, монгольського типу, обличчі вже сіклись і ткалися перші глибокі зморшки (Ю. Збанацький).
2. Пас. до тка́ти 1.
Словник української мови (СУМ-20)