тлінність
ТЛІ́ННІСТЬ, ності, ж., книжн.
1. Властивість за знач. тлі́нний.
Вона не наважувалася заговорити голосно тут, де відбувався такий видатний акт, акт відважної боротьби із смертю, із одвічними законами тлінності живого (Ю. Смолич).
2. рідко. Те саме, що тлінь 2.
Світ [у склепі] мене зустрів скупий, сірий. У ніс піднявся пах давньої тлінності (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)