тмин
ТМИН, у, ч.
Те саме, що кмин.
Багато рослин вирощують для одержання з насіння ефірних [летючих] олій, як, наприклад, коріандр, тмин, фенхель (з наук. літ.);
Втяг у себе прохолодне, також ароматом м'яти й дикого тмину наповнене повітря, – й відчув, як втома розвіялась, немов хмара докучливого пороху (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)