тминник

ТМИ́ННИК, а, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина, відвар якої застосовують для розчинення піску й каменів у жовчовивідних ходах, жовчному міхурі та в нирках.

Значення в інших словниках

1. тминник — тми́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тминник — Тми́нник, -ка м. раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.  Словник української мови Грінченка