1. Словник української мови у 20 томах

тминник

ТМИ́ННИК, а, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина, відвар якої застосовують для розчинення піску й каменів у жовчовивідних ходах, жовчному міхурі та в нирках.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тминник — тми́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тминник — Тми́нник, -ка м. раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53. Словник української мови Грінченка