тминник
тми́нник
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тминник — ТМИ́ННИК, а, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, відвар якої застосовують для розчинення піску й каменів у жовчовивідних ходах, жовчному міхурі та в нирках. Словник української мови у 20 томах
- тминник — Тми́нник, -ка м. раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53. Словник української мови Грінченка