тминник

тми́нник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тминник — ТМИ́ННИК, а, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, відвар якої застосовують для розчинення піску й каменів у жовчовивідних ходах, жовчному міхурі та в нирках. Словник української мови у 20 томах
  2. тминник — Тми́нник, -ка м. раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53. Словник української мови Грінченка