товариство
ТОВАРИ́СТВО, а, с.
1. збірн. Група людей, що перебувають в тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих.
Гризельда швидко звикла до нового краю. Поважна та розумна, вона не любила забавок, не любила веселого шумливого товариства, хоч була ще й молода (І. Нечуй-Левицький);
У товаристві лад – усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє. І діло, як на гріх, Не діло – тільки сміх (Л. Глібов);
Лягаючи спати, Гриць ніяк не хотів вірити, що завтра вранці він розпрощається з рідним селом, з любим товариством (С. Добровольський);
// Коло або група людей, взагалі пов'язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо).
[Дженні:] О, пане майстре, ви звикли дамам править компліменти. [Річард:] Чому гадаєте, що звик? [Дженні:] Авжеж, ви все були в блискучім товаристві, часами й при дворі у короля (Леся Українка);
Вражена тим [вбивством чоловіка Сіхея], товариство собі добирає Дідона. Всі, кого жах, і ненависть, і лють поєднали, Сходяться (М. Зеров);
Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві, залишивши вище товариство, звичну розкіш і веселе безтурботне життя, щоб розділити з своїми чоловіками їх страдницьку долю (З. Тулуб);
Коли дізнався, що хлопця затягує злочинне товариство, батько, не вагаючись, пожертвував посадою, становищем, сам попросився перевести його на периферію (О. Гончар);
// Близькі товариші, приятелі, друзі.
І отак-то без товариства, без ласки, привіту виростала дурненька Солошка, самотньо, як звіря яке (Панас Мирний);
“За товариством скучає”, думала мати. І вже, щоб потішити сина, то ввечері, коли хлопці забігали провідати товариша, допізна не заганяє Артема до хати (А. Головко);
// Уживається як звертання в знач.: товариші.
“Точка, хлопці!” – механік зітхає .. “ми до фінішу вчасно прийшли. З честю виконали, товариство, завдання, що на себе взяли” (В. Сосюра).
2. тільки одн. Теплі, товариські взаємини між кимсь, між членами якого-небудь колективу; близькість, заснована на прихильності, довір'ї, взаєморозумінні; дружба.
[Петро:] Ми ще невеличкими грались, малими товаришували; хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство... (Панас Мирний);
Дружба, товариство, єдність, одностайність – це ж основна тема непогасного “Тараса Бульби” [М. Гоголя] (М. Рильський);
Передерій був людиною замкнутою і не водив тут ні з ким товариства (І. Цюпа).
3. Група осіб, які в даний момент, в якийсь період часу разом проводять дозвілля.
Отут побачили б ви у неділю і по празниках, скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (О. Стороженко);
Надія, що панна Анеля часом заскочить до зали .. – мирила мене з мало цікавим для мене товариством (М. Коцюбинський);
Аж ось він опинився у великій кімнаті – там сиділо за столом велике товариство (Леся Українка);
Після засідання запросив мене панотчик на склянку пива. Пристав до нашого товариства той другий червоний панотчик та ще один навчитель (Л. Мартович);
Він зайшов у сад і очима знавця подивився на молоде товариство (О. Маковей).
4. кого або яке, тільки одн. Спільне перебування з кимсь (де-небудь, під час чого-небудь і т. ін.); присутність кого-небудь.
Маємо ще одну товаришку, панну Гассель .. Всі, і я в тім числі, вдоволені з її товариства (Леся Українка);
Опанас озирнувся: Василь. В товаристві таких, як сам, з Кравчиною чи Чуприною, звичайно, на чолі, з торбинками за плечима. “Пішли до столиці по трактори. От голови!..” (О. Довженко);
Я хотіла чим швидше позбутися товариства Ривки (Ірина Вільде);
Міг би розповісти, як жде свого сокола у відпустку і як святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя (О. Гончар).
5. Організація, об'єднання людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і відповідно діють для їх виконання, здійснення.
Потім зачали заводити товариства тверезості, бо дуже стали [селяни] ґрунти тратити (В. Стефаник);
Українці не мали своїх власних наукових установ чи товариств, але вони зуміли використати російські офіційні установи для видання матеріалів до своєї історії (з наук. літ.);
Діти гралися в “таємні товариства”, і ніхто з “великих” до них доступу не мав (з наук. літ.);
// Назва однієї з форм об'єднання селян для спільного обробітку землі в часи колективізації сільського господарства, що існувала в колишньому СРСР до 1938 р.
І які тільки поголоски не полетіли з хати в хату про товариство спільного обробітку землі (М. Стельмах).
6. іст. Більше чи менше військове угруповання козаків-запорожців (кіш, курінь і т. ін.) з своєю системою управління, законами, звичаями тощо.
У неділю вранці-рано Синє море грало, Товариство кошового На раді прохало: – Благослови, отамане, Байдаки спускати, Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Т. Шевченко);
– Ченці звали мене у монастир, бо я таки й письменний собі трошки; низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гирла, як свої п'ять пучок, знаю (П. Куліш);
Кобза дзвеніла у тихе надвечір'я і то рокотала, як грім, то промовляла тихим жалем, і під той сум, під ту жалобу схиляв порубану, в шрамах, голену, з буйним оселедцем голову старий козак та згадував вірне товариство, що полягло десь під Кафою або Трапезундом (Григорій Тютюнник);
– Мудро сказав кошовий як голова козацького війська. Ну, велику правду сказав і полковник Тарас .. Перша честь козака є шанувати товариство (О. Довженко);
// Козаки, що не належали до старшини.
Дивиться Васюта, аж за міщанами сунуть і козаки ніжинські; і все тілько товариство: жодного сотника, ні отамана (П. Куліш).
Бра́тство (товари́ство) твере́зості див. бра́тство;
Пристава́ти / приста́ти до гу́рту (товари́ства, компа́нії і т. ін.) див. пристава́ти;
(1) Тає́мне товари́ство <�Тає́мний гурто́к> – товариство, гурток, існування яких не дозволене законом.
Таємне товариство ми закладали, і ніхто з “великих” до нього доступу не мусив мати (Леся Українка);
– Але про таємні товариства і таємні наші плани на недільні школи, про які ви здогадуєтесь, я йому [Барщевському] не скажу. Це тільки вам, – засміявся Тедзик (О. Іваненко);
1816 року в Кам'янці-Подільському виникає таємний політичний гурток “Залізні персні” (з наук.-попул. літ.);
(2) Товари́ство Черво́ного Хреста́ – організація, створена для надання допомоги населенню, що страждає від війни та стихійних лих;
(3) Філармоні́йне товари́ство – концертна організація (первісно об'єднання музикантів і шанувальників музики).
Збори філармонійного товариства.
△ (4) Акціоне́рне товари́ство – підприємство, капітал якого утворюється шляхом продажу акцій.
Діяльність товарних бірж побудована на принципах акціонерного товариства, а не на принципах артілі (з газ.);
(5) Бунчуко́ве товари́ство, іст. – найвищий і найвпливовіший соціальний стан знатного (значного) військового товариства у гетьманській Україні кінець XVII – середина XVIII ст., який перебував під безпосередньою владою гетьмана.
У військових походах представникик бунчукового товариства виконували обов'язки ад'ютантів гетьмана; їх призначали здебільшого з родичів генеральної старшини (з навч. літ.);
(6) Відкри́те акціоне́рне товари́ство, фін. – форма організації публічної кампанії – акціонерне товариство, акції якого можуть вільно розповсюджуватися відкритою передплатою або купівлею-продажем на фондових біржах та акціонери якого користуються правом відчуження своїх акцій.
Обсяг поставок відкритого акціонерного товариства “Полтавський алмазний завод” за останні роки значно виріс (з газ.);
(7) Закри́те акціоне́рне товари́ство, фін. – акціонерне товариство, акції якого розподіляються між його засновниками і не можуть розповсюджуватися на фондових біржах передплатою або купівлею-продажем.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства (з наук. літ.);
(8) Команди́тне товари́ство, екон. – господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники);
(9) Спожи́вче товари́ство:
а) те саме, що Спожи́вча коопера́ція (див. коопера́ція).
В журбі обоє просиділи до опівнічної години, аж поки в дверях не з'явилась постать Антона Безбородька, голови споживчого товариства (М. Стельмах);
б) торговельна точка, магазин такого об'єднання.
Сьогодні ввечері до Гайдарівського споживчого товариства привезли товари: ситець, мадеполам, підметки, цвяхи, сірники (С. Воскрекасенко);
(10) Товари́ство з обме́женою відповіда́льністю – підприємство, яке має статутні фонди, які поділені на частки (паї), розміри яких визначаються установчими документами.
Одною з відмінностей товариства з обмеженою відповідальністю від акціонерного товариства є те, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може передати свою частку (чи її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам лише за згодою інших учасників (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)