товариськість

ТОВАРИ́СЬКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. товари́ський 1, 2.

В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (О. Гончар);

Але масові прогулянки завжди мали якийсь напівофіціальний характер, що вбивав дух товариськості між учителями і учнями (П. Колесник);

В цьому слові “товариші” він почував повагу і товариськість, приємну теплоту, близькість до інших [курсантів] (Г. Коцюба);

Його любили за лагідність, товариськість, шанували за чесність, правдивість і простоту (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. товариськість — товари́ськість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. товариськість — -кості, ж. Властивість за знач. товариський 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. товариськість — ТОВАРИ́СЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. товари́ський 1, 2. В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (Гончар, Тронка, 1963, 170)...  Словник української мови в 11 томах