товариськість

ТОВАРИ́СЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. товари́ський 1, 2.

В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (Гончар, Тронка, 1963, 170);

Але масові прогулянки завжди мали якийсь напівофіціальний характер, що вбивав дух товариськості між учителями і учнями (Кол., Терен.., 1959, 32);

В цьому слові «товариші» він почував повагу і товариськість, приємну теплоту, близькість до інших [курсантів] (Коцюба, Нові береги, 1959, 108).

Значення в інших словниках

1. товариськість — товари́ськість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. товариськість — ТОВАРИ́СЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. товари́ський 1, 2. В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (О.  Словник української мови у 20 томах
3. товариськість — -кості, ж. Властивість за знач. товариський 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови