товариськість

ТОВАРИ́СЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. товари́ський 1, 2.

В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості, умінню не звертати уваги на прикрі дрібниці (Гончар, Тронка, 1963, 170);

Але масові прогулянки завжди мали якийсь напівофіціальний характер, що вбивав дух товариськості між учителями і учнями (Кол., Терен.., 1959, 32);

В цьому слові «товариші» він почував повагу і товариськість, приємну теплоту, близькість до інших [курсантів] (Коцюба, Нові береги, 1959, 108).