товариський

ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2.

— Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся, — моя товариська компанія зовсім не таківська (Н.-Лев., VI, 1966, 46);

Людське ставлення підіймає дух і дає силу рукам. Товариське оточення, безкорисна мета… (Ю. Янов., II, 1958, 51);

// Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів.

Я хотіла б показати Раді наші товариські звичаї та й взагалі нас всіх (Л. Укр., V, 1956, 153);

Максим устав. За ним прокинулись другі; почалась товариська розмова (Мирний, І, 1949, 224);

Його мова всім припала до серця. І припала саме тим, що це була весела, товариська мова, пересипана лагідними жартами (Мик., II, 1957, 400);

Цієї турботи товариської і непохитної дружби ні з чим зрівняти не можна (Ткач, Моряки, 1948, 51);

// Приязний, доброзичливий.

Повз приятелів пронеслася огрядна дівчина, осяяна здоров’ям і юною силою. Вона мимохідь обдала приятелів товариською усмішкою й хряпнула дверима (Досв., Вибр., 1959, 325).

Товари́ський суд — виборний орган трудящих на підприємствах, в установах, при будинкоуправліннях і т. ін., який діє формами громадського осуду.

Єдине, кого Єгипта побоюється, так це товариського суду, що його з волі механізаторів очолює Левко Іванович Брага (Гончар, Тронка, 1963, 261);

Головне в роботі товариських судів.. є попередження аморальних вчинків, виховання людей шляхом переконання й громадського впливу, створення обстановки нетерпимості до будь-яких антигромадських вчинків (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 78).

2. Який любить і уміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний.

Він був чоловік товариський, громадський. «З людьми і для людей» — се був девіз його життя (Фр., IV, 1950, 195);

По характеру була [Горпина] балакучою і товариською, але дід заборонив їй виходити з двору (Тют., Вир, 1964, 74);

Коли підріс Василько, хлопчина здібний, товариський, в класі обрали його старостою (Грим., Незакінч. роман, 1962, 15);

// Який характеризується такими рисами.

Радісно защебетали дівчата. Вони полюбляли Юрка за товариську вдачу (Стельмах, І, 1962, 55).

3. Стос. до товариства (у 5 знач.).

Я все-таки думаю, що і се видавництво краще було б вести на товариські гроші, так було б навіть справедливіше (Л. Укр., V, 1956, 68);

Найголовнішим завданням земельної політики є перехід від одноосібного господарства до товариського (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 35).

4. Який не входить до системи офіційних (про спортивні змагання).

Футболісти збірної СРСР провели у Мексіці четвертий товариський матч, у якому знову зафіксовано нічию (Веч. Київ, 15.III 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товариський — товари́ський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товариський — Дружній, приятельський; (- стосунки) приязний, доброзичливий; (суд) громадський; (хто) компанійський, артільний; (матч) не турнірний; п! ЗЛАГІДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. товариський — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
  4. товариський — [товарис'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. товариський — ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2. – Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, – обізвалась Маруся, – моя товариська компанія зовсім не таківська (І. Словник української мови у 20 томах
  6. товариський — -а, -е. 1》 Прикм. до товариш 2) і товариство 2). || Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів. || Приязний, доброзичливий. 2》 Який любить і вміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний. || Який характеризується такими рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. товариський — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Словник синонімів української мови
  8. товариський — Товари́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. товариський — Товариський, -а, -е 1) Товарищескій. 2) Общественный, принадлежащій обществу. 3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134. Словник української мови Грінченка