товариський

ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми в громадах (І. Франко); Народи, злийтеся у братній згоді І руки потисніть (переклад М. Зерова); Приязнь зростала між нами, Приязнь братерня — не більше (П. Грабовський); Ті очі юнацькі Я бачу й сьогодні, І потиски братські Горять у долоні (П. Воронько); З ґаздинею зав'язалися у Марусі щирі, приятельські відносини (Г. Хоткевич); Люблю я приязні розмови, В яких братерство розцвіло (М. Рильський); Щирий і незалежний у поведінці з людьми, акин виявляв до своїх сусідок лагідну увагу (Т. Масенко); Мирне співіснування і добросусідські відносини держав.

ТОВАРИ́СЬКИЙ (який любить і вміє спілкуватися з людьми), КОМПАНІ́ЙСЬКИЙ розм., ГРОМА́ДСЬКИЙ розм. Гарне село. Люди тут усі товариські, дуже опришкам сприяють (Г. Хоткевич); Артисти — люди компанійські, скрізь почуваються як удома (Ю. Мушкетик); Усі його в нас любили; балакливий був чоловік, веселий, громадський (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товариський — товари́ський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товариський — Дружній, приятельський; (- стосунки) приязний, доброзичливий; (суд) громадський; (хто) компанійський, артільний; (матч) не турнірний; п! ЗЛАГІДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. товариський — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
  4. товариський — [товарис'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. товариський — ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2. – Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, – обізвалась Маруся, – моя товариська компанія зовсім не таківська (І. Словник української мови у 20 томах
  6. товариський — -а, -е. 1》 Прикм. до товариш 2) і товариство 2). || Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів. || Приязний, доброзичливий. 2》 Який любить і вміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний. || Який характеризується такими рисами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. товариський — Товари́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. товариський — ТОВАРИ́СЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до това́риш 2 і товари́ство 2. — Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами, — обізвалась Маруся, — моя товариська компанія зовсім не таківська (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. товариський — Товариський, -а, -е 1) Товарищескій. 2) Общественный, принадлежащій обществу. 3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134. Словник української мови Грінченка