товариство

ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); (Руфін (показує на громаду в'язнів):) Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). — Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.

ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт., ірон. (використання близьких відносин для нечесних вчинків). Дружба та братство дорожче багатства (прислів'я); Не стало братерства, не стало товариства і кожен думав тільки про себе (Панас Мирний); Святе й велике товаришування, найвища дружба й побратимство народжуються в тяжкому труді, за грізної небезпеки (Т. Масенко); Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав'язування знайомств, приятелювання, дружби! (І. Ле); Кажуть, що нема над побратимство та над приятельство (Марко Черемшина); Міст через Рейн став мовби концентрацією радості перемоги, дружби і людської приязні (П. Загребельний); Хто шукає щастя-долі У розкошах та пишанні, Я ж у щирому братанні Та в труді на ріднім полі (М. Вороний); — Закон для всіх закон. Сват ти чи брат — винятків ні для кого нема, і ви мене, Оврамівно, на приятелізм не підбивайте (О. Гончар).

ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. за професійними ознаками та родом діяльності); ЛІ́ГА, АСОЦІА́ЦІЯ (перев. міжнародного характеру); КООПЕРА́ЦІЯ (за виробничою або торговельною сферою діяльності); КОМПА́НІЯ, КОРПОРА́ЦІЯ (торговельне або промислове об'єднання); О́РДЕН (ченців-католиків або лицарів). Профспілки.. стали.. найбільш масовою громадською організацією (з газети); День Організації Об'єднаних Націй; Товариство це ("Кирило-Мефодіївське") поклало собі на думці домагатися, щоб усі слов'янські народи.. жили самостійно, по-братньому (Панас Мирний); Товариство охорони пам'яток історії та культури; (Прісцілла:) Коли побачить хто.., що ти вчащаєш на нічнії збори громади потайної, — не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана (Леся Українка); Ставропігійське братство; Всяка легальна робота між народом.. поки що неможлива, бо ще не маємо права зборів, спілок і т. ін. (М. Коцюбинський); Спілка письменників України; Професійні спілки; Ліга американських українців; Міжнародна асоціація україністів; Споживча кооперація; Величезні бариші давали англійській буржуазії торгові компанії (з підручника); Конкуренція між монополіями й корпораціями; Орден лицарів-мечоносців. — Пор. об'є́днання.

ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. (група людей ганебної поведінки). Кучмієнко ставав прекрасним хлопцем, душею товариства (П. Загребельний); — І чого ти, сину, ходиш усе до корчми? Там же стільки усякої наволочі та усякого безладдя! Чи компанія ж тобі оті п'яниці? (І. Нечуй-Левицький); Гукнув (Еней) на всю свою громаду (І. Котляревський); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); Бесіда залилася протяжним сміхом (Панас Мирний); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода сріблястою стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (С. Голованівський); — Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Д. Ткач); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (П. Тичина); Розмова стала голосніша й чутніша.. Усе суспільство повеселішало (І. Нечуй-Левицький); Коли не було за що випити, піджидали, хто піднесе чарку-другу. Шинкове панібратство завжди знайдеться (Панас Мирний); (Михайло:) Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків (І. Карпенко-Карий). — Пор. 1. гру́па.