товариство

ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Ільченко); Попереду йшла купа дівчат із серпами (І. Нечуй-Левицький); Серед реготу та жартів проминула весела громадка дівчат альтанку (М. Коцюбинський); Коло родичів.. крутилися гурмами діти (І. Франко); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); (Руфін (показує на громаду в'язнів):) Он подивись, багато є нас тута (Леся Українка). — Пор. 1. на́товп, 1. товари́ство.

ДРУ́ЖБА (відносини, побудовані на взаємній прив'язаності, спільності інтересів, поглядів), БРА́ТСТВО, БРАТЕ́РСТВО, ТОВАРИШУВА́ННЯ, ТОВАРИ́СТВО, ПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, ПРИ́ЯТЕЛЬСТВО, ПРИ́ЯЗНЬ, ПОБРАТИ́МСТВО, БРАТА́ННЯ (вияв дружніх почуттів); ПРИЯТЕЛІ́ЗМ жарт., ірон. (використання близьких відносин для нечесних вчинків). Дружба та братство дорожче багатства (прислів'я); Не стало братерства, не стало товариства і кожен думав тільки про себе (Панас Мирний); Святе й велике товаришування, найвища дружба й побратимство народжуються в тяжкому труді, за грізної небезпеки (Т. Масенко); Прекрасні й неповторні часи перших вражень студентського життя, зав'язування знайомств, приятелювання, дружби! (І. Ле); Кажуть, що нема над побратимство та над приятельство (Марко Черемшина); Міст через Рейн став мовби концентрацією радості перемоги, дружби і людської приязні (П. Загребельний); Хто шукає щастя-долі У розкошах та пишанні, Я ж у щирому братанні Та в труді на ріднім полі (М. Вороний); — Закон для всіх закон. Сват ти чи брат — винятків ні для кого нема, і ви мене, Оврамівно, на приятелізм не підбивайте (О. Гончар).

ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. за професійними ознаками та родом діяльності); ЛІ́ГА, АСОЦІА́ЦІЯ (перев. міжнародного характеру); КООПЕРА́ЦІЯ (за виробничою або торговельною сферою діяльності); КОМПА́НІЯ, КОРПОРА́ЦІЯ (торговельне або промислове об'єднання); О́РДЕН (ченців-католиків або лицарів). Профспілки.. стали.. найбільш масовою громадською організацією (з газети); День Організації Об'єднаних Націй; Товариство це ("Кирило-Мефодіївське") поклало собі на думці домагатися, щоб усі слов'янські народи.. жили самостійно, по-братньому (Панас Мирний); Товариство охорони пам'яток історії та культури; (Прісцілла:) Коли побачить хто.., що ти вчащаєш на нічнії збори громади потайної, — не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана (Леся Українка); Ставропігійське братство; Всяка легальна робота між народом.. поки що неможлива, бо ще не маємо права зборів, спілок і т. ін. (М. Коцюбинський); Спілка письменників України; Професійні спілки; Ліга американських українців; Міжнародна асоціація україністів; Споживча кооперація; Величезні бариші давали англійській буржуазії торгові компанії (з підручника); Конкуренція між монополіями й корпораціями; Орден лицарів-мечоносців. — Пор. об'є́днання.

ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. (група людей ганебної поведінки). Кучмієнко ставав прекрасним хлопцем, душею товариства (П. Загребельний); — І чого ти, сину, ходиш усе до корчми? Там же стільки усякої наволочі та усякого безладдя! Чи компанія ж тобі оті п'яниці? (І. Нечуй-Левицький); Гукнув (Еней) на всю свою громаду (І. Котляревський); Оверко із Зіньком пристали до парубочої ватаги (К. Гордієнко); Бесіда залилася протяжним сміхом (Панас Мирний); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода сріблястою стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (С. Голованівський); — Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі? (Д. Ткач); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (П. Тичина); Розмова стала голосніша й чутніша.. Усе суспільство повеселішало (І. Нечуй-Левицький); Коли не було за що випити, піджидали, хто піднесе чарку-другу. Шинкове панібратство завжди знайдеться (Панас Мирний); (Михайло:) Я не знаю, що мені робить, як мені перед бомондом показать своїх батьків-мужиків (І. Карпенко-Карий). — Пор. 1. гру́па.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товариство — товари́ство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. товариство — 1. збірн. Група або коло людей, що перебувають у тісних стосунках, мають спільні інтереси тощо; знайомі, приятелі, друзі; група осіб, які проводять разом дозвілля: веселе товариство, злочинне товариство, скучити за товариством... Літературне слововживання
  3. товариство — Середовище, коло знайомих, (високе) світ; ФР. громада, гурт; (веселе) компанія, тепла компанія, гоп-компанія; (тверезости) спілка, організація, об'єднання; (аматорів) клюб, сов. клуб, (таємне) орден; (низове) ІСТ. побратимство, військо <�запорізьке>; ЗСТ. дружба, товариськість. Словник синонімів Караванського
  4. товариство — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  5. товариство — ТОВАРИ́СТВО, а, с. 1. збірн. Група людей, що перебувають в тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. Гризельда швидко звикла до нового краю. Словник української мови у 20 томах
  6. товариство — Начальницький склад польського війська Словник застарілих та маловживаних слів
  7. товариство — (англ. рartnership) добровільне юридичне об’єднання двох або більше людей із метою здійснення бізнесу. Економічний словник
  8. товариство — -а, с. 1》 збірн. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. || Коло або група людей, взагалі пов'язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. товариство — Товари́ство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. товариство — ТОВАРИ́СТВО, а, с. 1. збірн. Група людей, що перебувають в тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. Гризельда швидко звикла до нового краю. Словник української мови в 11 томах
  11. товариство — рос. товарищество добровільне об'єднання фізичних чи юридичних осіб зі створенням структури (підприємства) для здійснення спільних програм, які використовують об'єднані кошти, реалізують товари (послуги) і досягають спільних інтересів, несучи спільну відповідальність за результати своєї діяльності. Eкономічна енциклопедія
  12. товариство — Товариство, -ва с. 1) Товарищество. У товаристві лад — усяк тому радіє. Гліб. 4. 2) соб. Товарищи. Слава тобі, Гамаліє.... на всю Україну, що не дав ти товариству згинуть на чужині. Шевч. 61. Тільки товариства, що коник вороний. Чуб. V. 1025. Словник української мови Грінченка