1. Літературне слововживання

товариство

1. збірн. Група або коло людей, що перебувають у тісних стосунках, мають спільні інтереси тощо; знайомі, приятелі, друзі; група осіб, які проводять разом дозвілля: веселе товариство, злочинне товариство, скучити за товариством, пристати до чийого товариства. – Добривечір, товариство! – привітався новоприбулий, відчиняючи двері (О.Соколовський); Федь не захоче їхати, у нього віднедавна свої діла і товариство також своє (Вас. Шевчук). 2. Теплі, товариські взаємини: водити з ким товариство. 3. (кого, яке). Спільне перебування з кимсь (де-небудь, під час чогось тощо); присутність когось: позбутися чийого товариства. [Петро:] Ми ще невеличкими грались, малими товаришували; хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство (Панас Мирний). 4. Організація, об’єднання людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і відповідно діють для їх виконання, здійснення: Товариство імені Шевченка у Львові, акціонерне товариство, споживче товариство, театральне товариство. 5. іст. Військове угруповання козаків-запорожців (кіш, курінь тощо): товариство кошового. – Низове товариство закликало мене до коша (П.Куліш); Кошовий казав принести другу булаву й передав її Богданові. – Хай вона веде тебе до перемоги зі славним січовим товариством! (А.Чайковський); На січовому майдані козаки не вмістилися – от скільки було товариства (А.Кащенко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товариство — товари́ство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. товариство — Середовище, коло знайомих, (високе) світ; ФР. громада, гурт; (веселе) компанія, тепла компанія, гоп-компанія; (тверезости) спілка, організація, об'єднання; (аматорів) клюб, сов. клуб, (таємне) орден; (низове) ІСТ. побратимство, військо <�запорізьке>; ЗСТ. дружба, товариськість. Словник синонімів Караванського
  3. товариство — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  4. товариство — ТОВАРИ́СТВО, а, с. 1. збірн. Група людей, що перебувають в тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. Гризельда швидко звикла до нового краю. Словник української мови у 20 томах
  5. товариство — Начальницький склад польського війська Словник застарілих та маловживаних слів
  6. товариство — (англ. рartnership) добровільне юридичне об’єднання двох або більше людей із метою здійснення бізнесу. Економічний словник
  7. товариство — -а, с. 1》 збірн. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. || Коло або група людей, взагалі пов'язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. товариство — ГРУ́ПА (кілька осіб, що зібралися разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГРОМА́ДКА розм., ГУ́РМА́ діал.; ВАТА́ГА, ГРОМА́ДА розм. (кого, яка — велика кількість осіб). До вогнища підійшла група людей (М. Трублаїні); Коло водовоза збився чималий гурт цікавих (О. Словник синонімів української мови
  9. товариство — Товари́ство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. товариство — ТОВАРИ́СТВО, а, с. 1. збірн. Група людей, що перебувають в тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. Гризельда швидко звикла до нового краю. Словник української мови в 11 томах
  11. товариство — рос. товарищество добровільне об'єднання фізичних чи юридичних осіб зі створенням структури (підприємства) для здійснення спільних програм, які використовують об'єднані кошти, реалізують товари (послуги) і досягають спільних інтересів, несучи спільну відповідальність за результати своєї діяльності. Eкономічна енциклопедія
  12. товариство — Товариство, -ва с. 1) Товарищество. У товаристві лад — усяк тому радіє. Гліб. 4. 2) соб. Товарищи. Слава тобі, Гамаліє.... на всю Україну, що не дав ти товариству згинуть на чужині. Шевч. 61. Тільки товариства, що коник вороний. Чуб. V. 1025. Словник української мови Грінченка