1. Літературне слововживання

то

Коли то вживається як частка для підсилення якогось слова, зосередження на ньому уваги, воно пишеться з цим словом через дефіс. Скільки-то разів вже він шторхав й спробував стіни муровані й стелю низьку (Марко Вовчок). Але коли між словом і часткою то стоїть частка, що пишеться окремо, то й то пишеться окремо. На весіллі музика гучна. То ж то шпарко та весело грає!(Леся Українка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. то — то 1 сполучник незмінювана словникова одиниця то 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. то — ТО¹, спол. 1. розділовий. Уживається при переліченні фактів, явищ, дій, об'єктів і т. ін., що чергуються. 2. Уживається в складі складених розділових повторюваних сполучників не то... не то, чи то... Словник української мови у 20 томах
  3. то — то це (м, ср, ст) ◊ о тім потім про це пізніше (Франко) ◊ то ґу́зік ва́рта → ґузік ◊ то добрий ґру́нт → ґрунт ◊ то не моя пара́фія → парафія Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. то — I спол. 1》 розділовий.Уживається при переліченні фактів, явищ, дій, об'єктів і т. ін., що чергуються: а) на початку кожного простого речення, що входить до складу складносурядного; б) на початку самостійних речень... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. то — де (не) посі́й (посі́єш), там (то) (і) вро́диться (вро́дить). 1. Кого-небудь скрізь можна зустріти, побачити. (Микола:) На всі сторони мотається (Виборний); де не посій, там і уродиться (І. Котляревський); І хто її кликав?... Фразеологічний словник української мови
  6. то — То, сп.; то й; то́-то то, частка; пишемо звичайно окремо: ві́н то, ві́н би то, чи то́, чи ж то́, але ні́бито, то́бто, се́бто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. то — ТО¹, спол. 1. розділовий. Уживається при переліченні фактів, явищ, дій, об’єктів і т. ін., що чергуються: а) на початку кожного простого речення, що входить до складу складносурядного. Словник української мови в 11 томах
  8. то — То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Чуб. V. 1. Люде не побачуть, то й не засміються. Шевч. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. Могил. у. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? Левиц. І. 65. 4) то́-що. Словник української мови Грінченка