товстогубий
ТОВСТОГУ́БИЙ, а, е.
Який має товсті губи, з товстими губами.
– Коли б мені воля, то я б паничів з п'ять до себе прийняла, – сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима (Панас Мирний);
Устим Ревенко, задерши дурну голову, спритно кидає насіння в роззявлений товстогубий рот (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)