товстогубий
ТОВСТОГУ́БИЙ, а, е. Який має товсті губи, з товстими губами.
— Коли б мені воля, то я б паничів з п’ять до себе прийняла, — сказала товстогуба Пріська, граючи до хлопців масляними очима (Мирний, IV, 1955, 165);
Устим Ревенко, задерши дурну голову, спритно кидає насіння в роззявлений товстогубий рот (Довж., І, 1958, 79).
Словник української мови (СУМ-11)