товстіти
ТОВСТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
Ставати товстим (у 1, 2 знач.); товщати.
Рибалка рибку дбав і у мішках носив, А старшина товстів і багатів на диво... (Л. Глібов);
[Ганна:] Вам борщу? [Надія:] Ні, ні, тільки не борщу! І так уже товстіти почала (З. Мороз);
Обидва [ковалі] літні, сухорляві, міцні, стрункі – професія коваля не дає людині товстіти (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)