товстіти

ТОВСТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати товстим (у 1, 2 знач.); товщати.

Рибалка рибку дбав і у мішках носив, А старшина товстів і багатів на диво… (Гл., Вибр., 1957, 148);

[Ганна:] Вам борщу? [Надія:] Ні, ні, тільки не борщу! І так уже товстіти почала (Мороз, П’єси, 1959, 248);

Обидва [ковалі] літні, сухорляві, міцні, стрункі — професія коваля не дає людині товстіти (Літ. газ., 27.III 1959, 1).

Значення в інших словниках

1. товстіти — (ставати товстим) грубіти, (ставати товстішим) товстішати, (про людину) повніти, повнішати, гладшати, дебелішати.  Словник синонімів Полюги
2. товстіти — товсті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. товстіти — Гладшати, гладнути, повнішати, товстішати, товщати, грубнути, нагулювати жир, обростати тілом, нагулювати <�набиратися> тіла.  Словник синонімів Караванського
4. товстіти — [тоуўс'т’ітие] -т'ійу, -т'ійеиш  Орфоепічний словник української мови
5. товстіти — ТОВСТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати товстим (у 1, 2 знач.); товщати. Рибалка рибку дбав і у мішках носив, А старшина товстів і багатів на диво... (Л. Глібов); [Ганна:] Вам борщу? [Надія:] Ні, ні, тільки не борщу! І так уже товстіти почала (З.  Словник української мови у 20 томах
6. товстіти — -ію, -ієш, недок. Ставати товстим (у 1, 2 знач.); товщати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. товстіти — ТОВСТІ́ТИ (ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ) (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, потовсті́шати (пото́вщати), погрубі́шати (погру́бшати).  Словник синонімів української мови
8. товстіти — Товстіти, -тію, -єш гл. Толстѣть.  Словник української мови Грінченка